Завдання №2 (3 Бали)
Зообразіть схематично 2 профілі (родючого і неродючого) грунтів.
( Використовуючи кольори або власні позначення).
ЗАВДАННЯ №3 (4 БАЛи)
За допомогою ОІС порівняйте на вибір будь – які два типи грунтів.
ЗАВДАННЯ №4 (3 БАЛИ)
За допомогою атласу Рівненської області, укажіть типи грунтів, які поширені у нашій місцевості.
Зробіть модель профілю грунту( 3 бали)
Висновок:
22.11.22
https://drive.google.com/file/d/1lBqyG5yR-1LB02swhAWllfxJkzNCLsSQ/view?usp=sharing
15.11.22
https://app.wizer.me/learn/SLKWFM
08.11.22
https://app.wizer.me/learn/UG3RQS
11.10.22
https://www.liveworksheets.com/6-jk133372gh
Key code: i5ycx58vge7
07.10.22
Формування території України
https://www.liveworksheets.com/6-yx130826fj
(Код i5ycx58vge7)
Механічний рух населення України
https://www.youtube.com/watch?v=OwgE9zRGQZA
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=9072128
1.04.22р
29.03.22р
https://www.youtube.com/watch?v=DUhL_-gvhsU
https://ua.mozaweb.com/uk/Microcurriculum/view?azon=dl_173
Найменшими за розмірами ПТК є ландшафти (з німецької – краєвид) – своєрідні “цеглинки”, з яких утворена географічна оболонка планети. Отже, ландшафт – це доволі однорідна за походженням ділянка географічної оболонки, що має єдину геологічну основу, однотипний рельєф, подібні кліматичні та водні умови, тісне поєднання ґрунтово-рослинного покриву і тваринного світу. Складовими частинами ландшафту є місцевості, урочища і фації.
Фація – найпростіший ПТК, що утворюється в межах одного елемента рельєфу, наприклад, на дні яру, схилі балки, вершині горба, вздовж русла річки. Фація має найбільш однорідні природні умови. Взаємозв’язана група фацій утворює урочище – ПТК, що формується в межах однієї відносно невеликої форми рельєфу (яру, балки, окремого горба, днища малої річкової долини). Просторове ж поєднання однакових за походженням урочищ, які сформувались на досить великій формі рельєфу, утворює місцевість. Місцевостями, наприклад, можуть бути заплава великої річки, плоске межиріччя, горбисте пасмо чи скелясте високогір’я.Класифікація ландшафтів
Географічні ландшафти поділяють на групи за певними ознаками. Зокрема, враховуючи тектонічну будову і рельєф території, у межах України розрізняють два класи ландшафтів – рівнинних та гірських. Водночас серед рівнинних ландшафтів розрізняють підкласи низовинних та височинних ландшафтів, а серед гірських – передгірних, низькогірних, середньогірних, високогірних та міжгірно-улоговинних.
Рівнинні ландшафти об’єднуються у типи: широколистолісові, мішанолісові, лісостепові і степові. Серед степових ландшафтів ще розрізняють три підтипи: північно-, середньо- і південностепові. Гірські ландшафти Українських Карпат і Криму належать до гірських лучно-лісових і поділяються на декілька підтипів залежно від висотної поясності. Окремими типами є ландшафти Південного берега Криму, а також річкових заплав, озер, боліт.
Діяльність людини спричиняє зміни ПТК та їх компонентів. Це призводить до існування не лише природних, а й природно-антропогенних. У таких ландшафтах відносно мало змінилися геологічна основа та клімат, проте значних змін зазнали невеликі форми рельєфу, ґрунти, рослинність і тваринний світ. Серед природно-антропогенних ландшафтів розрізняють сільськогосподарські, лісогосподарські, водогосподарські, промислові, ландшафти населених пунктів, рекреаційні (зв’язані із сферою відпочинку людей).
26.10.22
Тваринний світ України
варини степів пристосовані до життя на відкритих просторах в умовах доволі посушливого клімату. Панівними там є гризуни: ховрах, бабак, тушканчик, дикий кролик. Водяться також степовий тхір, тхір-перев’язка, кам’яна куниця, лисиця-корсак, зрідка – хохуля. Серед різноманітних птахів – жайворонок, перепілка, вівсянка, сіра куріпка, колись поширені дрохва, стрепет, степовий журавель, степовий орел, канюк тепер зустрічаються зрідка. Типовими плазунами є степова гадюка і жовточеревий полоз. Серед комах характерні сарана, жужелиця, кузька та інші.
Д\З
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdEuiGBdZHvs4dxwQ2fuD_iWdw5__4UvFugWvF0MIqgj8dYKw/viewform
Запрошую до перегляду теми нашого уроку
Наступне ваше завдання- виконати практичну роботу №3
ПІДСУМОК УРОКУ
У Назвіть ключові
поняття, які ви сьогодні вперше почули. Поясніть, для чого знадобилося введення
поясного часу.
Територія України
розташована в межах трьох годинних поясів, але для зручності час для всієї
території визначається за другим (східноєвропейським) часовим поясом, у якому
розташована більша частина території України, оскільки серединний меридіан
другого годинного поясу проходить поблизу Києва, час, що діє на території всієї
України, називають київським. Нульовим годинним поясом є Гринвіцький. На
практиці користуються поясним часом, який визначають за середнім меридіаном
кожного поясу.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
- Опрацювати § 11
підручника.
- Розв’яжіть завдання,
наведені в кінці параграфа підручника.
- Підготуйте доповідь
про те, як і коли ви змінювали час на годиннику.
- Дослідження.
Сплануйте маршрут мандрівки країнами світу з визначенням різниці в часі в них
порівняно з київським.
20.10.21
Тема: Дослідження Планування маршруту мандрівки країнами світу, з визначення різниці в часі порівняно з київським( робота з практичним зошитом)
Самостійна роботаhttps://vseosvita.ua/library/samostijna-robota-z-geografii-8-klas-geograficni-vidomosti-pro-teritoriu-ukraini-v-minulomu-481435.html
https://docs.google.com/presentation/u/0/?authuser=0&usp=slides_web
Україна — найбільша держава Європи. Її площа становить 603,7 тис. км кв. – це найбільша держава Європи – 5,7% площі Європи. За кількістю жителів Україна поступається в Європі тільки Німеччині, Франції, Великобританії та Італії.
Територія України розташована між 44° 23' і 52° 25' північної широти та між 22° 08' і 40° 13' східної довготи. Вона простягається зі сходу (крайньою східною точкою є с. Червона Зірка Луганської обл.) на захід (м. Чоп Закарпатської обл.) на 1316 км. У найширшій центральній частині держави відстань між крайніми північною (с. Грем'яч Чернігівської обл.) та південною (мис Сарич у Криму) точками досягає 896 км.
Загалом територія держави витягнута із заходу на схід на 423 км більше, ніж з півночі на південь. Протяжність північної і південної частин із заходу на схід значно менша, ніж центральної.
Україна має широкий більш як 2590 км вихід до країн Центральної і Західної Європи.
Відстань до умовної столиці Європи Страсбург (Франція) не перевищує 2000 км.
Україна знаходиться в другому (східноєвропейському, київському) часовому поясі. Різниця в географічній довготі між крайніми західною і східною її точками дорівнює 18°, що відповідає різниці в часі 1 год і 12 хв. Середній меридіан другого часового поясу проходить поблизу Києва, тобто майже центральною частиною території України.
Центр України знаходиться в точці з географічними координатами 49° 01' північної широти і 31° 02' східної довготи. Ця точка розміщена за 2 км на захід від м. Ватутіного у Черкаській області – с. Мар'янівка. За іншою версією – с. Добровеличківка Кіровоградської області.
В межах України знаходиться географічний центр Європи село Ділове Рахівського району, Закарпатської обл
Держава безпосередньо межує з сімома країнами — Російською Федерацією, Білоруссю, Молдовою, Румунією, Польщею, Угорщиною і Словаччиною. Найдовшими є кордони з Російською Федерацією (2063 км), Молдовою (1191 км) і Білоруссю (1084 км). Довжина кордону України з Румунією становить 625 км, Польщею — 543 км, Угорщиною — 135 км, Словаччиною — 99 км. Через Чорне море Україна має спільні кордони з Туреччиною, Болгарією і Грузією.
Тренувальний тестhttp://merkator.org.ua/testy/heohrafichne-polozhenna-ukrajiny/
Оцінювальний тест
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSevGq8_WQJORKkFKI65FwTJXobCQeYT-KzGJAQIXKo8sHLUaA/viewform
Степова зона України
https://docs.google.com/presentation/u/0/?authuser=0&usp=slides_web
Циркуляція повітряних мас
Повітряні маси, які визначають кліматичні умови в Україні, мають як “місцеве” походження, так і надходять здалеку – з регіонів віддалених на тисячі кілометрів. Загалом упродовж року над територією України панують помірні, насамперед, морські повітряні маси з Атлантичного океану. Вони надходять із заходу і північного заходу завдяки постійним західним вітрам. Узимку прихід повітряних мас з Атлантики супроводжується потеплінням, влітку – деяким похолоданням. Крім того, це повітря завжди несе вологу. Його вплив особливо відчутний на заході і північному заході України. З просуванням на схід і південний схід, воно поступово перетворюється (трансформується) на континентальне. Завдяки цьому чиннику клімат України змінюється не тільки з півночі на південь, а й із заходу на схід.
Помірні континентальні повітряні маси, які надходять в Україну, формуються над центральними районами Євразії. Вони завжди сухі і приносять холодну погоду взимку та спекотну влітку. Найбільш відчутний їх вплив на сході і півдні країни.
Час від часу в межі України проникають сухі й холодні арктичні повітряні маси, з якими пов’язані різке зниження температури повітря взимку, пізні весняні й ранні осінні заморозки.
Сухі й жаркі тропічні повітряні маси, що надходять з пустельних районів Африки чи Південно-Західної Азії, приносять спекотну погоду влітку, теплу й погожу восени. А взимку проходячи над областю низького тиску над Чорним морем насичуються вологою і приносять опади на Південний берег Криму.
Зміна повітряних мас з різними властивостями (насамперед температурними) спричиняє проходження через територію України атмосферних фронтів.
Атмосферна циркуляція в Україні визначається також частою зміною циклонів і антициклонів – величезних атмосферних вихорів діаметром у кілька тисяч кілометрів і висотою кілька тисяч метрів.
Більшість циклонів виникають над північною Атлантикою, Середземномор’ям чи Баренцовим морем. Вони досить швидко переміщуються над територією України, формуючи протягом декількох діб нестійку хмарну і вітряну погоду з великою кількістю опадів.
На територію України антициклони приходять зі сходу, півночі або тропічної частини Атлантичного океану. Вони малорухливі, над територією України затримуються на тривалий час, зумовлюючи малохмарну суху погоду, влітку спекотну, взимку холодну.
Всього за рік над територією країни буває майже 45 циклонів і понад 35 антициклонів. Проте за кількістю днів різко переважає антициклональна погода.
У теплий період року виникає місцева циркуляція: бризи на берегах Чорного і Азовського морів, водосховищ, озер, лиманів, великих річок; гірсько-долинні вітри у Карпатах і Кримських горах.
На циркуляцію атмосфери взимку впливає смуга підвищеного атмосферного тиску, яка проходить уздовж лінії Луганськ – Дніпропетровськ – Балта. Вона є частиною так званої осі Воєйкова, що тягнеться майже через усю Євразію від Монголії до Іспанії. На північ від цієї смуги переважають західні відносно теплі і вологі вітри, на південь – східні і південно-східні холодні й сухі вітри. У теплий період ця вісь послаблюється, оскільки внаслідок прогрівання суходолу майже вся територія України потрапляє в зону зниженого тиску, а тому дмуть західні вітри. І лише на півдні продовжують панувати східні вітри.
Форма рельєфу | Тектонічна структура | Корисні копалини |
Руди кольорових металів
Поклади титанових руд зосереджені в межах Українського щита. Найбільші розвідані родовища – Іршанське (Житомирська область) і Самотканське (Дніпропетровська область).
ртутні руди на одному з найбільших в Європі Микитівському родовищі (Донецька область). Поклади ртутних руд є також у Закарпатті, але їх розробка припинена.
поліметалічних (свинцево-цинкових) руд найбільшим є Берегівське (Закарпатська область).
Є невеликі запаси нікелевих і кобальтових руд у Побужжі (Кіровоградська область) та Придніпров’ї.
золото знайдено в Карпатському і Донецькому регіонах, на південних схилах Українського щита. На Закарпатті його видобували в Мужіївському родовищі. Великі запаси самородної міді виявлені та досліджуються на Волині.
Уранові руди. Особливе місце серед рудних корисних копалин посідають уранові руди. Вони є важливими паливно-енергетичними ресурсами. В Україні експлуатуються 3 уранових родовища, проте розвідано значно більше. Найбільше їх у Кіровоградській області, серед яких і Новокостянтинівське,
породи з яких дістають руду, а потім переплавляють на метал)
https://svitppt.com.ua/prirodoznavstvo/rudni-korisni-kopalini.html
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfDy_g1D--qApR08yAzRn6UNadpwA1WcmnynJ12XGgwx9XsMQ/viewform
Карстово-суфозійні форми — печери і поди. Карст поширений в районах залягання крейдових, гіпсових і вапнякових тріщинуватих порід, тобто в тих, що розчиняються у воді.
Поди — це плоскі, найчастіше круглі зниження в степах на півдні України. Вони є результатом суфозійних явищ — вимивання дрібних мінеральних часточок ґрунту, внаслідок чого відбувається його просідання . Відомі під назвою "степові блюдця".
Еолові форми рельєфу — піщані горби, пасма поширені на Поліссі, в долинах річок і їх дельтах, у пониззі Дніпра (Олешківські піски), на морських косах.
Олешківські піски є найбільшим піщаним масивом у Європі. Складаються із безмежних барханів (тутешні мешканці називають їх «кучугурами»), висотою близько 5 м, і негустою рослинністю.
Адмістративно-територіальний Заповідник створений 3 квітня 1999 року на площі визвольною війною під проводом гетьмана Богдана Хмельницького.
центром рейхскомісаріату «Україна».
|
Т
Е
О
Р
Е
Т
И
Ч
Н
И
Й
М
І
Н
І
М
У
М
|
·
Безробітні – особи працездатного віку, які не мають роботи, але
активно її шукають
·
Економічно-активне
населення (ЕАН) – населення,
що працює, а також особи які не мають в даний момент роботи, але бажають її
отримати
·
Зайнятість
населення – розподіл (ЕАН) за сферами діяльності,
ступінь задоволення його потреб у праці і забезпечення робочими місцями.
·
Механічний
рух – територіальні переміщення
населення, пов’язані зі зміною місця проживання.
·
Природний рух
– різниця між кількістю народжених
живими і померлих за певний період
·
Рівень
безробіття – співвідношення кількості
безробітних до кількості усього працездатного населення країни чи області і
відсотках.
·
Сальдо
міграції - різниця між еміграцією (виїздом) та
імміграцією (в’їздом).
·
Трудові
ресурси – частина населення країни, яка має
необхідний для трудової діяльності професійний і освітній рівні та
відповідний фізичний розвиток і стан здоров’я.
|
|
На 1 грудня 2011 року чисельність населення Рівненської області складало 1154,
1 тис. осіб, вона збільшилась на 1562
особи, у міських поселеннях на 957
осіб, у сільській місцевості на 605 осіб.
З початку 2011 року
природний приріст склав +2077 осіб, внаслідок перевищення
народжуваності (17074 осіб) над смертністю (1499,7 осіб),
міграційний приріст від’ємний -1353 осіб (число прибулих 5759
осіб, число вибулих 7012 осіб).
Для населення Рівненської області характерні значні міжрайонні відмінності у
природному русі. Найвищі показники народжуваності: Рокитнівський (22,3 на 1000 осіб), Володимирецький (21,6
), Березнівський (20,7), Сарненський (19,0), при середньо українському показнику 11,3.
Для цих же районів характерна найнижча смертність: 12,0 в Саренському районі, 12,4 у Рокитнівському, 13,4 у Березнівському (середньо
український показник 15,3). Для південних районів області, крім Рівненського,
м. Рівне та м. Дубно, характерна депопуляція. Найбільше скорочується
населення Демидівського району
– 7,0 на 1000 осіб.
У 2009-2010 рр. середня
тривалість життя складала 68,9 років (чоловіки – 62,97, жінки –
75,36).
Кількість осіб працездатного
віку у 2010 р. становить 684,9 тис.
|
|
|
|
Кількість народжених, осіб
|
Кількість померлих, осіб
|
Природний приріст населення, осіб
|
Міграція населення за межі регіону приріст,
(скорочення ) населення, тис. осіб
|
|
1995
|
16 469
|
15 282
|
1 187
|
-1,7
|
|
1996
|
15 782
|
15 246
|
536
|
-2,3
|
|
1997
|
15 770
|
14 974
|
796
|
-1,7
|
|
1998
|
15 071
|
14 674
|
397
|
-2,3
|
|
1999
|
14 188
|
15 083
|
-895
|
-1,5
|
|
2000
|
13 898
|
15 499
|
-1 601
|
-1,9
|
|
2001
|
13 252
|
15 216
|
-1 964
|
-2,2
|
|
2002
|
13 407
|
15 550
|
-2 143
|
-1,7
|
|
2003
|
13 940
|
15 968
|
-2 028
|
-2,3
|
|
2004
|
14 558
|
15 811
|
-1 253
|
-2,2
|
|
2005
|
14 483
|
16 421
|
-1 938
|
-2,3
|
|
2006
|
15 758
|
16 072
|
-314
|
-1,8
|
|
2007
|
15 759
|
16 156
|
-397
|
-2,0
|
|
2008
|
17 089
|
16 245
|
844
|
-1,9
|
|
2009
|
17 544
|
15 415
|
2 129
|
-1,4
|
|
2010
|
17 074
|
14 997
|
2 077
|
-1,2
|
|
2011
|
18636
|
15401
|
3235
|
- 1,7
|
|
|
Кількість наявного населення
|
||||||
|
усього, тис. осіб
|
у тому числі
|
у тому числі
|
|||||
|
міське
|
сільське
|
%
сільського
населення
|
чоловіки
|
жінки
|
%
жіночого населення
|
||
|
1995
|
1194,5
|
568,1
|
626,4
|
52,5
|
563,3
|
623,9
|
52,6
|
|
1996
|
1193,3
|
567,0
|
626,3
|
52,5
|
563,2
|
623,4
|
52,5
|
|
1997
|
1190,5
|
565,2
|
625,3
|
52,5
|
562,1
|
622,6
|
52,6
|
|
1998
|
1189,7
|
565,1
|
624,6
|
52,5
|
561,7
|
622,4
|
52,6
|
|
1999
|
1187,4
|
563,9
|
623,5
|
52,5
|
560,5
|
621,3
|
52,6
|
|
2000
|
1183,3
|
561,4
|
621,9
|
52,6
|
558,8
|
620,3
|
52,6
|
|
2001
|
1178,9
|
555,9
|
623,0
|
52,7
|
556,6
|
618,7
|
52,6
|
|
20021
|
1173,3
|
549,7
|
623,6
|
53,2
|
554,4
|
617,0
|
52,7
|
|
2003
|
1168,3
|
547,7
|
620,6
|
53,1
|
552,2
|
615,1
|
52,7
|
|
2004
|
1164,2
|
546,4
|
617,8
|
53,1
|
550,1
|
613,0
|
52,7
|
|
2005
|
1160,7
|
546,3
|
614,4
|
52,9
|
548,4
|
611,2
|
52,7
|
|
2006
|
1156,5
|
546,5
|
610,0
|
52,8
|
546,3
|
609,1
|
52,7
|
|
2007
|
1154,4
|
547,3
|
607,1
|
52,6
|
545,1
|
608,2
|
52,7
|
|
2008
|
1152,0
|
547,8
|
604,2
|
52,5
|
543,8
|
607,1
|
52,8
|
|
2009
|
1151,0
|
548,6
|
602,4
|
52,4
|
543,3
|
606,6
|
52,8
|
|
2010
|
1151,6
|
550,2
|
601,4
|
52,8
|
544,0
|
606,6
|
52,7
|
|
2011
|
1154,1
|
552,1
|
602,0
|
52,2
|
547,4
|
606,7
|
52,7
|
Населення[ред. | ред. код]
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1959[6] | 57 092 | — |
| 1970[7] | 87 666 | +53.6% |
| 1979[8] | 91 982 | +4.9% |
| 1989[9] | 96 842 | +5.3% |
| 2001[10] | 98 836 | +2.1% |
| 2017[11] | 104 064 | +5.3% |
| 2018[11] | 104 353 | +0.3% |
| 2019[11] | 104 272 | −0.1% |
| Динаміка населення | ||
Рельєф[ред. | ред. код]
Рекреаційні ресурси[ред. | ред. код]
Екзогенні геологічні процеси[ред. | ред. код]
Адміністративно-територіальний устрій[ред. | ред. код]
- У перших двох країнах за чисельністю мешканців сконцентровано понад 1/3 усього людства
- у перших шести – більше 1/2
- а у перших п’ятнадцяти – близько 2/3
- 60,5 % населення зосереджено в Азії. Там із першої п’ятнадцятки країн за кількістю мешканців розташовано 9.
- В останні десятиліття Африка, випереджаючи Європу (де живе 11,2 % населення), вийшла на друге місце: тут тепер проживає майже 14,3 %.
- Далі йдуть Латинська Америка – 8,5 % та Північна Америка (Англо-Америка) – 5,1 %.
- Завершують перелік Австралія і Океанія – 0,5 %.
- Економічні негаразди пов’язані з глибокою кризою, яку переживає наша країна на шляху переходу від планової до ринкової економіки.
- Соціальні причини скорочення населення зумовлені недостатнім фінансуванням системи охорони здоров’я, зростанням кількості розлучень, стрімким збільшенням частки людей літнього віку, виїздом із країни людей працездатного віку за кордон.
- Екологічна ситуація у багатьох регіонах країни залишається складною через значне забруднення навколишнього середовища, аварію на ЧАЕС. Це призводить до зростання рівня захворюваності та смертності.
- країн
- зон
- підзон
- країв
країни: Південний захід Східноєвропейської рівнини, Українські Карпати, Кримські гори;
зони: мішаних і широколистяних лісів, лісостепову, степову;
краї: лісостепової зони.Завдання №4
1. Географічне положення, межі, розміри.
2. Головні риси природних умов:
а) рельєф;
б) клімат;
в) внутрішні води;
г) ґрунти;
д) рослинність;
е) тваринний світ;
є) ландшафти.
4. Природоохоронні території.Завдання №5
Доведіть, що основними причинами виділення природних країв у межах природних зон є:
а) наслідки різної віддаленості від океану (ступінь континентальності клімату, вплив повітряних мас);
б) неоднорідність поверхні природної зони;
Потренуйся!
Немає коментарів:
Дописати коментар