8 клас

01.02.24

Завдання №2 (3 Бали)

Зообразіть схематично 2 профілі (родючого і неродючого) грунтів.

( Використовуючи кольори або власні позначення).

ЗАВДАННЯ №3 (4 БАЛи)

За допомогою ОІС  порівняйте на вибір будь – які два типи грунтів.



ЗАВДАННЯ №4 (3 БАЛИ)

За допомогою атласу Рівненської області, укажіть типи грунтів, які поширені у нашій місцевості.

 Зробіть  модель  профілю  грунту( 3 бали)

Висновок:

18.09.23
☝☝☝☝☝☝☝☝☝☝☝☝☝☝
04.04
24.04.23
14.03.23
13.12.22



Зроблено в Padlet

Зроблено в Padlet

22.11.22

https://drive.google.com/file/d/1lBqyG5yR-1LB02swhAWllfxJkzNCLsSQ/view?usp=sharing

15.11.22

https://app.wizer.me/learn/SLKWFM


08.11.22

https://app.wizer.me/learn/UG3RQS

11.10.22

https://www.liveworksheets.com/6-jk133372gh

Key code: i5ycx58vge7     

07.10.22

Формування території України

https://www.liveworksheets.com/6-yx130826fj

(Код  i5ycx58vge7) 

Механічний рух населення України

https://www.youtube.com/watch?v=OwgE9zRGQZA

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=9072128

1.04.22р











29.03.22р



https://www.youtube.com/watch?v=DUhL_-gvhsU

https://ua.mozaweb.com/uk/Microcurriculum/view?azon=dl_173






https://youtu.be/LFeOOsA3VDM

Найменшими за розмірами ПТК є ландшафти (з німецької – краєвид) – своєрідні “цеглинки”, з яких утворена географічна оболонка планети. Отже, ландшафт – це доволі однорідна за походженням ділянка географічної оболонки, що має єдину геологічну основу, однотипний рельєф, подібні кліматичні та водні умови, тісне поєднання ґрунтово-рослинного покриву і тваринного світу. Складовими частинами ландшафту є місцевості, урочища і фації.

 

Фація – найпростіший ПТК, що утворюється в межах одного елемента рельєфу, наприклад, на дні яру, схилі балки, вершині горба, вздовж русла річки. Фація має найбільш однорідні природні умови. Взаємозв’язана група фацій утворює урочище – ПТК, що формується в межах однієї відносно невеликої форми рельєфу (яру, балки, окремого горба, днища малої річкової долини). Просторове ж поєднання однакових за походженням урочищ, які сформувались на досить великій формі рельєфу, утворює місцевість. Місцевостями, наприклад, можуть бути заплава великої річки, плоске межиріччя, горбисте пасмо чи скелясте високогір’я.Класифікація ландшафтів

Географічні ландшафти поділяють на групи за певними ознаками. Зокрема, враховуючи тектонічну будову і рельєф території, у межах України розрізняють два класи ландшафтів – рівнинних та гірських. Водночас серед рівнинних ландшафтів розрізняють підкласи низовинних та височинних ландшафтів, а серед гірських – передгірних, низькогірних, середньогірних, високогірних та міжгірно-улоговинних.

 Рівнинні ландшафти об’єднуються у типишироколистолісові, мішанолісові, лісостепові і степові. Серед степових ландшафтів ще розрізняють три підтипипівнічно-, середньо- і південностепові. Гірські ландшафти Українських Карпат і Криму належать до гірських лучно-лісових і поділяються на декілька підтипів залежно від висотної поясності. Окремими типами є ландшафти Південного берега Криму, а також річкових заплав, озер, боліт.

 Діяльність людини спричиняє зміни ПТК та їх компонентів. Це призводить до існування не лише природних, а й природно-антропогенних. У таких ландшафтах відносно мало змінилися геологічна основа та клімат, проте значних змін зазнали невеликі форми рельєфу, ґрунти, рослинність і тваринний світ. Серед природно-антропогенних ландшафтів розрізняють сільськогосподарські, лісогосподарські, водогосподарські, промислові, ландшафти населених пунктів, рекреаційні (зв’язані із сферою відпочинку людей). 

https://youtu.be/eS4WMz3tBiI







26.10.22

 Тваринний  світ  України

https://youtu.be/6OS6fWb2US4

https://youtu.be/D3ov8wG2VuM

https://youtu.be/WCra1ZOxdQ8

варини степів пристосовані до життя на відкритих просторах в умовах доволі посушливого клімату. Панівними там є гризуни: ховрах, бабак, тушканчик, дикий кролик. Водяться також степовий тхір, тхір-перев’язка, кам’яна куниця, лисиця-корсак, зрідка – хохуля. Серед різноманітних птахів – жайворонок, перепілка, вівсянка, сіра куріпка, колись поширені дрохва, стрепет, степовий журавель, степовий орел, канюк тепер зустрічаються зрідка. Типовими плазунами є степова гадюка і жовточеревий полоз. Серед комах характерні сарана, жужелиця, кузька та інші.

https://youtu.be/DyQirS7xBUo

https://youtu.be/PVY3XpV2xlo

https://youtu.be/PVY3XpV2xlo

Д\З

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdEuiGBdZHvs4dxwQ2fuD_iWdw5__4UvFugWvF0MIqgj8dYKw/viewform



 

19.10.21

Запрошую  до  перегляду  теми нашого  уроку

https://youtu.be/UqcgDIJtgjE

Наступне  ваше  завдання- виконати  практичну  роботу №3

ПІДСУМОК УРОКУ

У Назвіть ключові поняття, які ви сьогодні вперше почули. Поясніть, для чого знадобилося введення поясного часу.

Територія України розташована в межах трьох годинних поясів, але для зручності час для всієї території визначається за другим (східноєвропейським) часовим поясом, у якому розташована більша частина території України, оскільки серединний меридіан другого годинного поясу проходить поблизу Києва, час, що діє на території всієї України, називають київським. Нульовим годинним поясом є Гринвіцький. На практиці користуються поясним часом, який визначають за середнім меридіаном кожного поясу.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

- Опрацювати § 11 підручника.

- Розв’яжіть завдання, наведені в кінці параграфа підручника.

- Підготуйте доповідь про те, як і коли ви змінювали час на годиннику.

- Дослідження. Сплануйте маршрут мандрівки країнами світу з визначенням різниці в часі в них порівняно з київським.

20.10.21

Тема:  Дослідження Планування маршруту мандрівки  країнами  світу,  з  визначення   різниці в  часі порівняно  з  київським(  робота  з  практичним  зошитом)

Самостійна  роботаhttps://vseosvita.ua/library/samostijna-robota-z-geografii-8-klas-geograficni-vidomosti-pro-teritoriu-ukraini-v-minulomu-481435.html

05.10.21

 https://youtu.be/erOAbta3F74

https://docs.google.com/presentation/u/0/?authuser=0&usp=slides_web

https://youtu.be/wJy_7iH-xeE




Україна — найбільша держава Європи. Її  площа становить 603,7 тис. км кв. – це найбільша держава Європи – 5,7% площі Європи. За кількістю жителів Україна поступається в Європі тільки Німеччині, Франції, Великобританії та Італії.

    Територія України розташована між 44° 23' і 52° 25' північної широти та між 22° 08' і 40° 13' східної довготи. Вона простягається зі сходу (крайньою східною точкою є с. Червона Зірка Луганської обл.) на захід (м. Чоп Закарпатської обл.) на 1316 км. У найширшій центральній частині держави відстань між крайніми північною (с. Грем'яч Чернігівської обл.) та південною (мис Сарич у Криму) точками досягає 896 км.

    Загалом територія держави витягнута із заходу на схід на 423 км більше, ніж з півночі на південь. Протяжність північної і південної частин із заходу на схід значно менша, ніж центральної.

    Україна має широкий більш як 2590 км вихід до країн Центральної і Західної Європи.

Відстань до умовної столиці Європи Страсбург (Франція) не перевищує 2000 км.

    Україна знаходиться в другому (східноєвропейському, київському) часовому поясі. Різниця в географічній довготі між крайніми західною і східною її точками дорівнює 18°, що відповідає різниці в часі 1 год і 12 хв. Середній меридіан другого часового поясу проходить поблизу Києва, тобто майже центральною частиною території України.

     Центр України знаходиться в точці з географічними координатами 49° 01' північної широти і 31° 02' східної довготи. Ця точка розміщена за 2 км на захід від м. Ватутіного у Черкаській області – с. Мар'янівка. За іншою версією – с. Добровеличківка Кіровоградської області.

    В межах України знаходиться географічний центр Європи село Ділове Рахівського району, Закарпатської обл

Держава безпосередньо межує з сімома країнами — Російською Федерацією, Білоруссю, Молдовою, Румунією, Польщею, Угорщиною і Словаччиною. Найдовшими є кордони з Російською Федерацією (2063 км), Молдовою (1191 км) і Білоруссю (1084 км). Довжина кордону України з Румунією становить 625 км, Польщею — 543 км, Угорщиною — 135 км, Словаччиною — 99 км. Через Чорне море Україна має спільні кордони з Туреччиною, Болгарією і Грузією.

Тренувальний  тестhttp://merkator.org.ua/testy/heohrafichne-polozhenna-ukrajiny/

Оцінювальний  тест

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSevGq8_WQJORKkFKI65FwTJXobCQeYT-KzGJAQIXKo8sHLUaA/viewform




Степова  зона України

https://docs.google.com/presentation/u/0/?authuser=0&usp=slides_web

Завдання  :  створити  інтелект карту  на  тему:" Степова  зона  України"
(  для  зразка , див.нижче) 






11.01.21





15.12.20
30.11.20

 Циркуляція повітряних мас

    Повітряні маси, які визначають кліматичні умови в Україні, мають як “місцеве” походження, так і надходять здалеку – з регіонів віддалених на тисячі кілометрів. Загалом упродовж року над територією України панують помірні, насамперед, морські повітряні маси з Атлантичного океану. Вони надходять із заходу і північного заходу завдяки постійним західним вітрам. Узимку прихід повітряних мас з Атлантики супроводжується потеплінням, влітку – деяким похолоданням. Крім того, це повітря завжди несе вологу. Його вплив особливо відчутний на заході і північному заході України. З просуванням на схід і південний схід, воно поступово перетворюється (трансформується) на континентальне. Завдяки цьому чиннику клімат України змінюється не тільки з півночі на південь, а й із заходу на схід.

Помірні континентальні повітряні маси, які надходять в Україну, формуються над центральними районами Євразії. Вони завжди сухі і приносять холодну погоду взимку та спекотну влітку. Найбільш відчутний їх вплив на сході і півдні країни.

Час від часу в межі України проникають сухі й холодні арктичні повітряні маси, з якими пов’язані різке зниження температури повітря взимку, пізні весняні й ранні осінні заморозки.

Сухі й жаркі тропічні повітряні маси, що надходять з пустельних районів Африки чи Південно-Західної Азії, приносять спекотну погоду влітку, теплу й погожу восени. А взимку проходячи над областю низького тиску над Чорним морем насичуються вологою і приносять опади на Південний берег Криму.

Зміна повітряних мас з різними властивостями (насамперед температурними) спричиняє проходження через територію України атмосферних фронтів.

Атмосферна циркуляція в Україні визначається також частою зміною циклонів і антициклонів – величезних атмосферних вихорів діаметром у кілька тисяч кілометрів і висотою кілька тисяч метрів.

Більшість циклонів виникають над північною Атлантикою, Середземномор’ям чи Баренцовим морем. Вони досить швидко переміщуються над територією України, формуючи протягом декількох діб нестійку хмарну і вітряну погоду з великою кількістю опадів.

На територію України антициклони приходять зі сходу, півночі або тропічної частини Атлантичного океану. Вони малорухливі, над територією України затримуються на тривалий час, зумовлюючи малохмарну суху погоду, влітку спекотну, взимку холодну.

Всього за рік над територією країни буває майже 45 циклонів і понад 35 антициклонів. Проте за кількістю днів різко переважає антициклональна погода.

У теплий період року виникає місцева циркуляція: бризи на берегах Чорного і Азовського морів, водосховищ, озер, лиманів, великих річок; гірсько-долинні вітри у Карпатах і Кримських горах.

На циркуляцію атмосфери взимку впливає смуга підвищеного атмосферного тиску, яка проходить уздовж лінії Луганськ – Дніпропетровськ – Балта. Вона є частиною так званої осі Воєйкова, що тягнеться майже через усю Євразію від Монголії до Іспанії. На північ від цієї смуги переважають західні відносно теплі і вологі вітри, на південь – східні і південно-східні холодні й сухі вітри. У теплий період ця вісь послаблюється, оскільки внаслідок прогрівання суходолу майже вся територія України потрапляє в зону зниженого тиску, а тому дмуть західні вітри. І лише на півдні продовжують панувати східні вітри.

24.11.20
практична робота №4
«Встановлення взаємозв’язківhttps://youtu.be/qwoCq-lStVgміж  формами рельєфу, тектонічними структурами та корисними копалинами України».
Заповніть таблицю за  зразком. Після  оформлення  таблиці  напишіть  висновок  про зв*язок  тектоніки  з  формами  рельєфу  та  корисними  копалинами. 

Форма рельєфу

Тектонічна структура

Корисні копалини

17.11.20


Загальні запаси залізних руд становлять понад 27 млрд т. Одним із найбільших у світі є Криворізький залізорудний басейн (Кривбас). Він охоплює низку родовищ, що тягнуться смугою завдовжки понад 100 км через Дніпропетровську, Кіровоградську та Миколаївську області.

Руди кольорових металів

Поклади титанових руд зосереджені в межах Українського щита. Найбільші розвідані родовища – Іршанське (Житомирська область) і Самотканське (Дніпропетровська область). 

ртутні руди на одному з найбільших в Європі Микитівському родовищі (Донецька область). Поклади ртутних руд є також у Закарпатті, але їх розробка припинена.

поліметалічних (свинцево-цинкових) руд найбільшим є Берегівське (Закарпатська область).

Є невеликі запаси нікелевих і кобальтових руд у Побужжі (Кіровоградська область) та Придніпров’ї.

золото знайдено в Карпатському і Донецькому регіонах, на південних схилах Українського щита. На Закарпатті його видобували в Мужіївському родовищі. Великі запаси самородної міді виявлені та досліджуються на Волині.


Уранові руди. Особливе місце серед рудних корисних копалин посідають уранові руди. Вони є важливими паливно-енергетичними ресурсами. В Україні експлуатуються 3 уранових родовища, проте розвідано значно більше. Найбільше їх у Кіровоградській області, серед яких і Новокостянтинівське,





породи  з яких  дістають  руду, а  потім  переплавляють  на  метал)



https://svitppt.com.ua/prirodoznavstvo/rudni-korisni-kopalini.html
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfDy_g1D--qApR08yAzRn6UNadpwA1WcmnynJ12XGgwx9XsMQ/viewform

16.11.20
Леляківське, Єфремівсбке, Шебелинське, Західнохрестищинське Абазівське
Старосамбірське, Бориславське, Долинське, Солотвинське Локачинське,, Штормове,Голіцинське , Джанкойське. Нафтопровід"  Дружба", газопровід "  Союз" Бовтиське(горючі  сланці) 







10.11.20
 Сучасний рельєф України сформувався внаслідок взаємодії внутрішніх і зовнішніх сил, які діяли протягом кайнозойської ери. Походження та закономірності поширення різних форм і типів рельєфу вивчає галузь фізичної географії – геоморфологія.
Вулканогенні форми рельєфу поширені в Карпатах (Вигорлат-Гутинський вулканічний хребет), на Закарпатській низовині (Берегівське горбогір'я), в Кримських горах (Карадаг, Аюдаг та ін.). На Керченському півострові є грязьові вулкани з відносними висотами до 50 м. 
гора Аю Даг(див.мал)  це  приклад лаколіту, тобто  незавершеного  вулкану 

Водно-ерозійні форми рельєфу утворюються текучими водами. Це — річкові долини, балки, яри. Вони мають велике поширення в Україні, що зумовлено вологістю клімату, наявністю покривних порід, які легко руйнуються тимчасовими потоками. 
Морські абразивні останці (абразія — руйнування берегів хвилями) поширені вздовж узбережжя Кримських гір.

https://youtu.be/GvRnJAdeRw8



   До льодовикових форм рельєфу належать кари (борозни) і цирки (чашкоподібні заглиблення), що у невеликій кількості збереглися в Карпатах.




   Карстово-суфозійні форми — печери і поди. Карст поширений в районах залягання крейдових, гіпсових і вапнякових тріщинуватих порід, тобто в тих, що розчиняються у воді.

   Поди — це плоскі, найчастіше круглі зниження в степах на півдні України. Вони є результатом суфозійних явищ — вимивання дрібних мінеральних часточок ґрунту, внаслідок чого відбувається його просідання . Відомі під назвою "степові блюдця".

Еолові форми рельєфу — піщані горби, пасма поширені на Поліссі, в долинах річок і їх дельтах, у пониззі Дніпра (Олешківські піски)на морських косах.

 Олешківські піски є найбільшим піщаним масивом у Європі. Складаються із безмежних барханів (тутешні мешканці називають їх «кучугурами»), висотою близько 5 м, і негустою рослинністю.








16.05-20.05 
Рівненська область


Основні дані:

Утворена:  4 грудня 1939 року
Населення:  1154112 (на 1.10.2011)
Площа:  20047 км²
Густота населення:  57.5 осіб/км²
Обласний центр:  

Адмістративно-територіальний 


Площа області становить 20,1 тисячі квадратних кілометрів (3,3% від площі України). Територія області знаходиться між 50°01' та 51°58' північної широти й між 25°01' та 27°38' східної довготи. Протяжність області з півночі на південь 215 км, а із заходу на схід — 186 км. Межує на півночі з Білоруссю, на сході з Житомирською, на південному сході з Хмельницькою, на півдні з Тернопільською, на південному заході зі Львівською, на заході з Волинською областями.
 Населення області становить 1152,5 тис. осіб на 1.01.2011 р.
До складу області входять 16 районів, 4 міста обласного підпорядкування, 7 міст районного підпорядкування, 16 селищ,, 1002 сільський населенні пункти.
 Область утворена 4 грудня 1939р.                                                                                                

    Рівненщини займає південно-західну частину Східно-Європейської рівнини, що зумовлює  рівнинний характер її території.                                                                                                          Клімат помірно-континентальний. Середня температура повітря січня – 4,8..- 5,6 °С, а липня   + 18,1..+ 18,6 °С. Опадів 600 – 650 мм. на рік з максимумом влітку.                                      Область лежить у лісовій (Полісся) і лісостепових природних зонах.                                         На Рівненщині налічують 1600 видів вищих рослин, багато з них  рідкісні (плавун річний, шейхцерія болотна, журавлина дрібноплода та ін.)  Тваринний світ порівняно багатий і різноманітний: 303 вида хребетних, з них, риб – 33, земноводних – 11, плазунів – 7, птахів – 186, ссавців – 66 видів. Є рідкісні: мідянка, беркут, видра. орел – карлик, лелека чорний та ін.                                                            Рівненщини займає південно-західну частину Східно-Європейської рівнини, що зумовлює  рівнинний характер її території.                                                                                                          Клімат помірно-континентальний. Середня температура повітря січня – 4,8..- 5,6 °С, а липня   + 18,1..+ 18,6 °С. Опадів 600 – 650 мм. на рік з максимумом влітку.                                      Область лежить у лісовій (Полісся) і лісостепових природних зонах.                                         На Рівненщині налічують 1600 видів вищих рослин, багато з них  рідкісні (плавун річний, шейхцерія болотна, журавлина дрібноплода та ін.)  Тваринний світ порівняно багатий і різноманітний: 303 вида хребетних, з них, риб – 33, земноводних – 11, плазунів – 7, птахів – 186, ссавців – 66 видів. Є рідкісні: мідянка, беркут, видра. орел – карлик, лелека чорний та ін.                                                          

На півночі області розташований найбільший за площею Рівненський природний заповідник.
Рівненський природний заповідник
Заповідник створений 3 квітня 1999 року на площі 42 288,7 га(найбільший в Україні), з метою збереження у природному стані типових та унікальних природних комплексів українського Полісся. Територія розміщена в 4 районах Рівненської області — Володимирецькому, Сарненському, Рокитнівському і Дубровицькому. Складається з шести лісництв: Північного, Старосельського, Бельського, Білоозерського, Карасинського і Грабунського. На північному сході заповідник межує з Житомирською областю, на північному заході — з Волинською, а на півночі — з сусідньою Білоруссю. У заповіднику представлені болота всіх типів, які зустрічаються на Українському Поліссі. Найбільшою різноманітністю боліт визначається Білоозерська ділянка, де добре представлені болота з багатим живленням — низинні (евтрофні). На решті ділянок переважають сфагнові болота.  Територія заповідника складається з чотирьох окремих ділянок, які з 1984 року мали статус заказників загальнодержавного значення:
v  ландшафтний заказник «Білоозерський» (Володимирецький район),
v  загальнозоологічний заказник — «Перебродівський» (Дубровицький та Рокитнівський райони),
v  ботанічний заказник — «Сира Погоня»  (Рокитнівський район),
гідрологічний заказник — «Сомино»   (Сарненський район).  В заповіднику на сьогодні достовірно  знайдено 28 видів вищих судинних рослин, занесених до Червоної книги України: цибуля ведмежа, береза темна, булатка довголиста, хамедафна чашкова, пальчатокорінник Фукса, пальчатокорінник м’ясочервоний, росичка англійська, росичка середня, діфазіаструм сплюснутий, коручка темно-червона, коручка чемерниковидна, коручка болотна, гудайєра повзуча, хамарбія болотна, баранець звичайний, щитолисник звичайний, молодильник озерний, ситник бульбистий, лілія лісова, лілія  кучерява, лікоподієла заплавна, плаун річний, гніздівка звичайна, журавлина дрібноплідна, шолудивник королівський, любка дволиста, любка зеленоквіткова, верба чорнична, шейхцерія болотна; 2 види з Європейського червоного списку – смілка литовська і козельці українські, 1 вид з Додатку 1 Бернської конвенціїсон широколистий; 27 регіонально рідкісних видів. 10 угруповань природної рослинності заповідника занесено до Зеленої книги України.
До Червоної книги України занесені тварини, що мешкають у заповіднику: ропуха очеретяна, мідянка, лелека чорний, гоголь, підорлик малий, підорлик великий, змієїд, орлан-білохвіст, сапсан, глушець, журавель сірий, кульон великий, пугач, сова бородата, сорокопуд сірий, очеретянка прудка, рись звичайна, горностай, видра річкова.
       До Європейського Червоного списку тварин, виявлених на території РПЗ, належать: орлан-білохвіст, деркач, очеретянка прудка, рись звичайна, вовк, видра річкова, вовчок горішковий. До Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи - карась золотистий, кумка звичайна, рахкавка звичайна, черепаха болотяна, ящірка живородна, підорлик великий, орлан-білохвіст, сапсан, деркач, баранець великий, очеретянка прудка, вовк, видра річкова, білка звичайна (звичайний вид РПЗ), вовчок горішковий.

Рельєф
За висотою своєї поверхні область поділяється на північну частину, яка знаходиться в межах Поліської низовини (переважні висоти 140—180 м, мінімальна висота 134 м у долині річки Горинь), та південну частину, яка знаходиться на Волинській височині (переважні висоти 200—300 м). З південного заходу в область заходить рівнина Малого Полісся.Найвищими її ділянками, що піднімаються вище 300 м, є Повчанське плато (до 328 м), Мізоцький кряж (до 342 м). На крайньому півдні в межі області (у Радивилівському районі, поблизу села Дружба) заходять схили Подільської височини, де знаходиться найвища точка  Рівненщини –  372м
Річки. Озера
   Всього в області налічується 171 річка довжиною понад 10 км. Усі вони належать до басейну Дніпра. Головною водною артерією є річка Горинь (довжина в межах області 386 км) зі своєю найбільшою притокою Случем. З інших значних річок на Рівненщині протікають Стир, Льва, Ствига, на крайньому північному заході — Прип'ять


Мінеральні ресурси:
    В області налічується близько 600 родовищ різноманітних корисних копалин, з них більше 100 сьогодні експлуатуються, в тому числі 2 родовища цементної сировини, 4 — фарфоро-фаянсової і скляної, 4 — облицювально-декоративного каміння, 22 — каміння будівельного, значна кількість родовищ цегельно-черепичної сировини, торфу, піску тощо.
    З надр Рівненщини видобувається третина фарфоро-фаянсової сировини України та 100 відсотків базальтової сировини (запаси якої понад 400 млн. тонн), придатної для виготовлення високоефективних тепло звукоізоляційних виробів, продукції технічного призначення, будівельних матеріалів. Область — єдина в Україні має розвідані родовища дорогоцінного каменю бурштину. Два з них вже експлуатуються ДП «Укрбурштин» і на їх базі функціонує ювелірна фабрика у місті Рівне.
      Рівненська область має значні ресурси підземних, промислових і мінеральних вод. У розрахунку на людину цей показник у 2.5 рази перевищує середній показник по Україні. Крім того, надра Рівненщини перспективні на відкриття родовищ фосфоритів, самородної міді та алмазів. Попередні результати пошукових робіт свідчать про можливість виявлення в межах Рафалівського рудного вузла неглибокозалягаючих (20—150 м) промислових покладів міді високої чистоти з домішками золота, срібла і платиноїдів.


Грунти області різноманітні: найбільш поширені ясно-сірі, сірі лісові, темно-сірі опідзолені та дерново- підзолисті ґрунти
Лісові ресурси:
   Під лісами в області зайнято 842,7 тис. га. Загальна лісистість території Рівненщини становить 38, 6%, що майже у 2, 6 рази вище від середнього показника по Україні. Проте лісові ресурси в області розміщені дуже нерівномірно і в основному зосереджені у її північній частині. У лісовому покриві області чільне місце займають хвойні породи (68%). Більш скромну роль відіграють м’яколисті (21%) та твердолисті (11%). У природному складі деревної рослинності чільні місця займають сосна (69% лісовкритої площі), дуб звичайний та береза (по 10%), а також вільха чорна (8%). Інші породи (граб, осика, ясен, ялина та ін.) займають незначні площі.
Факти історії
Територія нинішньої Рівненської області була заселена ще з доби пізнього палеоліту, тобто приблизно 40—10 тисяч років тому. Про це свідчать численні археологічні знахідки.
На теренах області виявлено близько 100 залишків стародавніх поселень та могильників.
У VI—VII століттях край населяло плем'я дулібів-волинян.
Наприкінці X століття Волинь, у тому числі й Рівненщина, входила до Володимирського князівства.
Визначну роль в історії краю відіграли Дорогобуж і Пересопниця. які в XI—ХП століттях були центрами удільних князівств.
До 1283 року належить перша письмова згадка про місто Рівне, коли тут    відбулася битва польських та литовських військ.
Після 1340 року територія нинішньої Рівненської області ввійшла до складу Великого князівства Литовського.
1576 року в Острозі князь Костянтин-Василь Острозький заснував слов'яно-греко-латинську Академію — перший в Україні і в Східній Європі вищий навчальний заклад.
До 1629 року належить перший відомий перепис населення Волинського воєводства. Найбільшими містами на той час були Острог, Корець, Степань., Рівне., Дубно.
У середині XVII століття територія Рівненської області була охоплена
визвольною війною під проводом гетьмана Богдана Хмельницького.
У 1793 році, після підписання російсько-пруського договору, частина території Рівненщини увійшла до складу Росії.
На початку квітня 1919 року у Рівному перебував уряд Української Народної Республіки.
За Ризьким мирним договором 1921 року територія Рівненщини відійшла до складу Польщі.
Після приєднання Західної України до УРСР Указом Президії Верховної Ради СРСР  від  4 грудня 1939 року було утворено Рівненську області.
У роки Другої світової війни під час окупації місто Рівне було
центром рейхскомісаріату «Україна».
На теренах краю в роки гітлерівської окупації активно діяли українські патріоти, що об'єдналися в Українську Повстанську Армію.
2 лютого 1944 року — день визволення міста Рівного від німецько-фашистських загарбників.
Населення і трудові ресурси
Т
Е
О
Р
Е
Т
И
Ч
Н
И
Й


М
І
Н
І
М
У
М
·        Безробітні – особи працездатного віку, які не мають роботи, але активно її шукають
·        Економічно-активне населення (ЕАН) – населення, що працює, а також особи які не мають в даний момент роботи, але бажають її отримати
·        Зайнятість населення – розподіл (ЕАН) за сферами діяльності, ступінь задоволення його потреб у праці і забезпечення робочими місцями.
·        Механічний рух – територіальні переміщення населення, повязані зі зміною місця проживання.
·        Природний рух – різниця між кількістю народжених живими і померлих за певний період
·        Рівень безробіття – співвідношення кількості безробітних до кількості усього працездатного населення країни чи області і відсотках.
·        Сальдо міграції  - різниця між еміграцією (виїздом) та імміграцією (вїздом).
·        Трудові ресурси – частина населення країни, яка має необхідний для трудової діяльності професійний і освітній рівні та відповідний фізичний розвиток і стан здоровя.




На 1 грудня  2011 року чисельність населення Рівненської області складало 1154, 1 тис. осіб, вона збільшилась на 1562  особи, у міських поселеннях  на 957 осіб, у сільській місцевості на 605 осіб.
З початку 2011 року природний приріст склав +2077 осіб, внаслідок перевищення народжуваності (17074 осіб) над смертністю (1499,7 осіб), міграційний приріст від’ємний -1353 осіб (число прибулих 5759 осіб, число вибулих 7012 осіб).
Для населення Рівненської області характерні значні міжрайонні відмінності у природному русі. Найвищі показники народжуваності: Рокитнівський (22,3 на 1000 осіб),  Володимирецький (21,6 ), Березнівський (20,7), Сарненський (19,0),  при середньо українському показнику 11,3. Для цих же районів характерна найнижча смертність: 12,0 в Саренському районі, 12,4 у Рокитнівському, 13,4 у Березнівському (середньо український показник 15,3). Для південних районів області,  крім Рівненського, м. Рівне та м. Дубно, характерна депопуляція. Найбільше скорочується населення Демидівського району7,0 на 1000 осіб.
У 2009-2010 рр. середня тривалість життя складала 68,9 років (чоловіки – 62,97, жінки – 75,36).
Кількість осіб працездатного віку у 2010 р. становить 684,9 тис.
(54% від загальної кількості населення.)

Природний та механічний рух населення
                                                                                                           (на 1 січня 2011р.)




Кількість народжених, осіб
Кількість померлих, осіб
Природний приріст населення, осіб
Міграція населення за межі регіону приріст, (скорочення ) населення, тис. осіб
1995
16 469
15 282
1 187
-1,7
1996
15 782
15 246
536
-2,3
1997
15 770
14 974
796
-1,7
1998
15 071
14 674
397
-2,3
1999
14 188
15 083
-895
-1,5
2000
13 898
15 499
-1 601
-1,9
2001
13 252
15 216
-1 964
-2,2
2002
13 407
15 550
-2 143
-1,7
2003
13 940
15 968
-2 028
-2,3
2004
14 558
15 811
-1 253
-2,2
2005
14 483
16 421
-1 938
-2,3
2006
15 758
16 072
-314
-1,8
2007
15 759
16 156
-397
-2,0
2008
17 089
16 245
844
-1,9
2009
17 544
15 415
2 129
-1,4
2010
17 074
14 997
2 077
-1,2
2011
18636
15401
3235
- 1,7
Дінаміка зміни населення по роках
(на 1 січня 2011р.)


Кількість наявного населення
усього, тис. осіб
у тому числі
у тому числі
міське
сільське
%
сільського
населення
чоловіки
жінки
%
жіночого населення
1995
1194,5
568,1
626,4
52,5
563,3
623,9
52,6
1996
1193,3
567,0
626,3
52,5
563,2
623,4
52,5
1997
1190,5
565,2
625,3
52,5
562,1
622,6
52,6
1998
1189,7
565,1
624,6
52,5
561,7
622,4
52,6
1999
1187,4
563,9
623,5
52,5
560,5
621,3
52,6
2000
1183,3
561,4
621,9
52,6
558,8
620,3
52,6
2001
1178,9
555,9
623,0
52,7
556,6
618,7
52,6
20021
1173,3
549,7
623,6
53,2
554,4
617,0
52,7
2003
1168,3
547,7
620,6
53,1
552,2
615,1
52,7
2004
1164,2
546,4
617,8
53,1
550,1
613,0
52,7
2005
1160,7
546,3
614,4
52,9
548,4
611,2
52,7
2006
1156,5
546,5
610,0
52,8
546,3
609,1
52,7
2007
1154,4
547,3
607,1
52,6
545,1
608,2
52,7
2008
1152,0
547,8
604,2
52,5
543,8
607,1
52,8
2009
1151,0
548,6
602,4
52,4
543,3
606,6
52,8
2010
1151,6
550,2
601,4
52,8
544,0
606,6
52,7
2011
1154,1
552,1
602,0
52,2
547,4
606,7
52,7

Сарненський  район
 Район межує на півночі — з Дубровицьким, на сході — з Рокитнівським, на південному сході — з Березнівським, на півдні — з Костопільським, на заході — з Володимирецьким районами Рівненської області.

Населення[ред. | ред. код]

Зміни населення
РікНаселенняЗміна
1959[6]57 092
1970[7]87 666+53.6%
1979[8]91 982+4.9%
1989[9]96 842+5.3%
2001[10]98 836+2.1%
2017[11]104 064+5.3%
2018[11]104 353+0.3%
2019[11]104 272−0.1%
Динаміка населення
Населення району становить — 98,544 тис. осіб, в тому числі сільське — 61800 осіб. У районі проживають 3737 одиноких громадян похилого віку, які взяті на облік в управлінні праці та соціального захисту населення райдержадміністрації, обслуговуються соціальними працівниками — 593 особи. Станом на 01.03.2008 року на обліку в Пенсійному фонді знаходяться 24 879 пенсіонерів.
В геоструктурному відношенні район розташований в межах західного схилу Українського кристалічного щита, який внаслідок густої системи розривних порушень має блокову будову та сходинкою занурюється на захід.  

Рельєф[ред. | ред. код]

Сарненщина розташована в межах Волинського Полісся. На території Рівненщини можна виділити Сарненську акумулятивну рівнину. Вона являє собою плоску низовину з переважанням абсолютних висот 150—180 м; виповнених переважно піщаними відкладами, підстеленими палеогеновими пісками, а подекуди — крейдою. Морфологічні особливості Сарненської акумулятивної рівнини значною мірою зумовлені розташуванням району у межах придолини Стир — Словечна.
Для району характерні неглибокі річкові долини з широкими заболоченими заплавами і розширеними заплавними терасами.

Гідрографічна мережа району добре розвинена. Ширина русел річок коливається в широких межах. Глибина річок змінюється від 0,5 до 2,5—4,0 м, швидкість течії 0,1—0,3 м/с. За умовами водного живлення річки належать до змішаного типу. У весняний період живляться талими водами, з травня по жовтень для них характерне дощове живлення, потім — ґрунтове. Гідрологічний режим річок змінюється впродовж року і залежить від опадів. Основну частину гідрографічної мережі Сарненщини становлять поверхневі води постійних водотоків (річокструмківканалів) та водойм (озерводосховищставків). З певною умовністю сюди можуть бути віднесені й води боліт.
Територією району протікає 26 малих річок, річки Горинь та Случ, безліч струмків; штучних водойм — 16, одне водосховищеозер — 34.
Ліси займають більшу частину території району, які обслуговують 3 лісгоспи та заповідник.

Рекреаційні ресурси[ред. | ред. код]

Природні багатства, зокрема, високоякісні глини та мінеральні води Степаня, стали базою для створення санаторію «Горинь». Склад мінеральних вод за своїми властивостями прирівнюється до вод курортів «Миргород», «Баден-Баден». Тут ефективно лікуються хронічні гастритихолецистити, інші хвороби кишківника.

Екзогенні геологічні процеси[ред. | ред. код]

У межах Сарненського району набули розвитку такі ЕГП природного та техногенного походження як: підтопленнякарстпросідання лесових ґрунтів, ерозія.
Умов для розвитку зсувів на території району не має.

Адміністративно-територіальний устрій[ред. | ред. код]

У складі району — місто, 64 села і 2 селища міського типу, які об'єднуються 1 міською, 2 селищними і 19 сільськими радами. Найбільші населені пункти: м.Сарни, селища Клесів та Степань.
Представляють місцеву владу Сарненщини: районна державна адміністраціярайонна рада, 19 сільських, 2 селищних та 1 міська рада.





05.05.2020р



________________________________________________________
28.04.2020








Тема:  Механічний  рух  населення


Тема: Статево – віковий склад населення. Практична робота: Аналіз

статево – вікових пірамід

Практична робота 12 «Аналіз статево-вікових пірамід України та окремих країн світу».
Завдання. Використовуючи статево-вікові піраміди Нігеру та Німеччини і не здійснюючи жодних вимірів та обчислень, дайте відповіді на такі запитання.
У У якій країні (Нігері або Німеччині) вища народжуваність, тривалість життя населення, більша частка людей працездатного віку, більша частка жінок?
V У кожній з країн визначте переважання статі (хлопчиків чи дівчаток) до 5 років. У якій з цих країн середня тривалість життя жінок вища, ніж у чоловіків?
Використовуючи статево-вікові піраміди України за 2014 і 2050 рр. (друга — прогнозна), дайте відповіді на наступні запитання: на скільки відсотків зміниться прогнозована чисельність населення України 2014 р. порівняно з 2014 р.? Порівняйте частку дітей і підлітків до 15 р. в нашій країні 2014 і 2050 рр. На скільки тис. більше жінок, ніж чоловіків, було у віковій групі понад 80 років 2014 р.? Як зміниться зовнішній вигляд статево-вікової піраміди України із одночасним зростанням народжуваності і зменшенням смертності; зі зростанням трудової еміграції з України?

Учні складають чотири тестових завдання (з чотирьох варіантів — одна правильна відповідь) за матеріалами сьогоднішнього уроку.




Як визначають кількість населення
    Для визначення кількості населення окремої країни проводять переписи. Перші з них відбулися у ХVІІІ ст., хоча існують свідчення про подібні заходи ще у Давньому Римі. У ХІХ ст. були одержані перші офіційні дані про чисельність населення більшості країн Європи та деяких країн Америки. В африканських і азіатських країнах (крім Індії та Японії) перші переписи населення відбулися тільки після Другої світової війни. У наш час у більшості країн їх проводять раз на 5–10 років. На українських землях перший перепис у сучасному розумінні відбувся у 1897 р. У радянські часи перший загальний перепис був у 1926 р. Дані перепису 1937 р. було засекречено. Значно достовірнішим був перепис 1939 р. А з кінця 50-х років ХХ ст. переписи проводили раз на 10 років. Єдиний Всеукраїнський перепис населення за часів незалежності відбувся в грудні 2001 р. У період між переписами надають оцінні дані про кількість населення. 
     Сучасна кількість населення світу та України
  Перші спроби оцінити чисельність населення всього світу були в другій половині ХVІІ ст. Тоді населення Землі ледь сягало 550 млн осіб. А зараз у світі живе понад 7,4 млрд осіб (2016). Населення розміщено вкрай нерівномірно.
  • У перших двох країнах за чисельністю мешканців сконцентровано понад 1/3 усього людства
  • у перших шести – більше 1/2
  • а у перших п’ятнадцяти – близько 2/3
    Великі регіони світу заселені неоднаково.
  •  60,5 % населення зосереджено в Азії. Там із першої п’ятнадцятки країн за кількістю мешканців розташовано 9.
  • В останні десятиліття Африка, випереджаючи Європу (де живе 11,2 % населення), вийшла на друге місце: тут тепер проживає майже 14,3 %.
  • Далі йдуть Латинська Америка – 8,5 % та Північна Америка (Англо-Америка) – 5,1 %.
  • Завершують перелік Австралія і Океанія – 0,5 %.
    Україна посідає 31-ше місце у світі та 6-те в Європі за чисельністю населення. У нашій країні проживає близько 45 млн осіб, що становить 0,61 % від населення планети.

  Як зростало населення Землі
     Населення Землі спершу зростало дуже повільними темпами. Цікаво, що 15 тис. років тому на всій планеті було 3 млн осіб – майже стільки, скільки зараз живе в Києві. На початку нашої ери, за різними оцінками, у світі налічувалося 200–250 млн осіб, що втричі менше сучасного населення Європи. За часів Київської Русі у світі проживало близько 350 млн осіб.
   Лише у 1820 р. населення Землі досягло 1 млрд осіб. Це було початком «демографічного вибуху».
   «Демографічний вибух» – стрімке зростання кількості населення.
  В історії людства умовно виділяють два «демографічні вибухи», які мають свої особливості. Перший з них відбувався у ХVІІІ–ХІХ ст. у розвинутих країнах Західної Європи після так званих промислових революцій.
  Особливо швидке зростання кількості населення світу спостерігалося у ХХ ст. Протягом минулого століття відбувся другий «демографічний вибух», який триває й донині. Найвищі темпи природного приросту населення в цей час характерні для найбідніших країн, що розвиваються. Народжуваність у них традиційно була і залишається дуже високою. Однак раніше це компенсувалося значною смертністю населення. Тому й природний приріст був невисоким. Після розпаду колоніальних імперій виникло багато незалежних держав в Африці, Азії, Океанії. За рахунок економічних реформ і підняття рівня медичного обслуговування смертність стрімко знизилася, показник природного приросту пішов угору. З «демографічним вибухом» у країнах, що розвиваються, пов’язано чимало соціальних проблем. Так, у них проживає 75 % населення світу, а разом з тим – 90 % усіх неписьменних, голодуючих і безробітних планети. З 70-х років ХХ ст. спостерігається тенденція поступового сповільнення темпів природного приросту населення Землі. Пік «демографічного вибуху» вже подолали латиноамериканські й азіатські країни, що розвиваються, але на його вершині залишаються країни Африки. 
   У наш час більшість населення світу сконцентровано саме в регіонах прояву «демографічного вибуху». Проте не всім регіонам сучасного світу властиве явище «демографічного вибуху». У Європі поширюється зворотний процес – демографічна криза, тобто значне сповільнення темпів приросту населення.




Після Другої світової війни населення України зростало аж до 90-х років ХХ ст. і досягло максимальної позначки 52,2 млн осіб у 1993 р. Відтоді почалося неухильне скорочення. Найбільш стрімкими темпами це відбувалося на межі століть, коли Україна щороку втрачала до півмільйона людей. У наш час тенденція до зменшення зберігається. На ситуацію впливають як спільні для всіх країн Європи, так і притаманні лише Україні чинники. Серед останніх – економічні, соціальні та екологічні чинники.
  • Економічні негаразди пов’язані з глибокою кризою, яку переживає наша країна на шляху переходу від планової до ринкової економіки.
  • Соціальні причини скорочення населення зумовлені недостатнім фінансуванням системи охорони здоров’я, зростанням кількості розлучень, стрімким збільшенням частки людей літнього віку, виїздом із країни людей працездатного віку за кордон.
  • Екологічна ситуація у багатьох регіонах країни залишається складною через значне забруднення навколишнього середовища, аварію на ЧАЕС. Це призводить до зростання рівня захворюваності та смертності. 

Хід роботи
Завдання №1
Накресліть умовні знаки, якими зображені межі фізико – географічних:
  • країн
  • зон
  • підзон
  • країв
Завдання №2
Визначте і запишіть назву території фізико – географічного районування, в межах якої розташована Рівненська область.
Завдання №3
Нанесіть на контурну карту “Фізико-географічне районування”
країниПівденний захід Східноєвропейської рівнини, Українські Карпати, Кримські гори;
зонимішаних і широколистяних лісів, лісостепову, степову;
країлісостепової зони.Завдання №4
Використовуючи тематичні карти і текст підручника, складіть таблицю, за типовим планом, і на прикладі двох природних зон докажіть, що основна причина відмінностей між ними – це різниця у співвідношенні тепла і вологи.
Пам’ятайте,
що при порівнянні природних зон необхідно виділяти подібні та ознаки за планом:
1. Географічне положення, межі, розміри.
2. Головні риси природних умов:
а) рельєф;
б) клімат;
в) внутрішні води;
г) ґрунти;
д) рослинність;
е) тваринний світ;
є) ландшафти.
4. Природоохоронні території.Завдання №5
Порівняйте лісостепові краї за малюнком, виділіть подібні та відмінні ознаки. Використайте текст підручника й карти: фізико-географічне районування, кліматичні, фізична, тектонічна.
Доведіть, що основними причинами виділення природних країв у межах природних зон є:
а) наслідки різної віддаленості від океану (ступінь континентальності клімату, вплив повітряних мас);
б) неоднорідність поверхні природної зони;





                                         https://padlet.com/nedyak_nata/f02y8ypmja19

Потренуйся!


Немає коментарів:

Дописати коментар